Орфографічний словник української мови

кавунчик

каву́нчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кавунчик — див. кавун  Словник синонімів Вусика
  2. кавунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кавун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кавунчик — КАВУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до каву́н. Ось несе щось у корзині Комірник Омелько Сич: — Вам кавунчика чи диню, Дорогий Василь Хомич?.. (С. Ол., Вибр., 1959, 73); Оте гайвороння вже вибило баштани — навіть маленького кавунчика не лишилося в полі (Чаб., Балкан. весна, 1960, 186).  Словник української мови в 11 томах
  4. кавунчик — Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка м. ум. отъ кавун.  Словник української мови Грінченка