кавунчик

КАВУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до каву́н.

Ось несе щось у корзині Комірник Омелько Сич: — Вам кавунчика чи диню, Дорогий Василь Хомич?.. (С. Ол., Вибр., 1959, 73);

Оте гайвороння вже вибило баштани — навіть маленького кавунчика не лишилося в полі (Чаб., Балкан. весна, 1960, 186).

Значення в інших словниках

1. кавунчик — каву́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кавунчик — див. кавун  Словник синонімів Вусика
3. кавунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кавун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кавунчик — Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка м. ум. отъ кавун.  Словник української мови Грінченка