кавунчик
КАВУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до каву́н.
Ось несе щось у корзині Комірник Омелько Сич: — Вам кавунчика чи диню, Дорогий Василь Хомич?.. (С. Ол., Вибр., 1959, 73);
Оте гайвороння вже вибило баштани — навіть маленького кавунчика не лишилося в полі (Чаб., Балкан. весна, 1960, 186).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавунчик — каву́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кавунчик — див. кавун Словник синонімів Вусика
- кавунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кавун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавунчик — Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка м. ум. отъ кавун. Словник української мови Грінченка