кавунячий
КАВУНЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що кавуно́вий.
Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина (Н.-Лев., II, 1956, 262);
Найбільше Ліну вразили не стародавні біломар-мурові колони та капітелі, а кавуняче насіння, що з еллінських часів збереглося в глиняних амфорах і свідчило, що й елліни розводили баштани (Гончар, Тронка, 1963, 170).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавунячий — кавуня́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- кавунячий — -а, -е. Те саме, що кавуновий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавунячий — Каву́нячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кавунячий — Кавуня́чий, -а, -е Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння. Левиц. Пов. 227. Словник української мови Грінченка