кавуся —
КАВУ́СЯ, і, ж., розм. Пестл. до ка́ва. – Може, ще кавусі? Вона гріє, гаряча (А. Кокотюха); Повільно цідив [Жорж] у кришталеві чарочки таки грецький, а не французький коньяк, манірно посьорбував кавусю (Є. Пашковський).
Словник української мови у 20 томах
кавуся —
каву́ся → кавка
Лексикон львівський: поважно і на жарт