кавуся

КАВУ́СЯ, і, ж., розм.

Пестл. до ка́ва.

– Може, ще кавусі? Вона гріє, гаряча (А. Кокотюха);

Повільно цідив [Жорж] у кришталеві чарочки таки грецький, а не французький коньяк, манірно посьорбував кавусю (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. кавуся — каву́ся іменник жіночого роду кава зменш.-пестл.  Орфографічний словник української мови
2. кавуся — каву́ся → кавка  Лексикон львівський: поважно і на жарт