Орфографічний словник української мови

каганчик

кага́нчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. каганчик — див. каганець  Словник синонімів Вусика
  2. каганчик — -а, ч. Зменш. до каганець 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каганчик — КАГА́НЧИК, а, ч. Зменш. до кагане́ць 1. У хаті тепло, тихо,— хоч і неясно: серед полу на перекинутім горщаті ледве блищить каганчик (Мирний, II, 1954, 220); Господар.. присунув ближче до себе каганчик, що жалісно мигтів крихітним пелюстком вогника (Стельмах, Хліб.., 1959, 124).  Словник української мови в 11 томах
  4. каганчик — Каганчик, -ка м. ум. отъ каганець.  Словник української мови Грінченка