Орфографічний словник української мови

каламутитися

каламу́титися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. каламутитися — -иться, недок. 1》 Ставати мутним, нечистим, утрачати прозорість. 2》 перен., розм. Бути неспокійним; бентежитися, хвилюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каламутитися — ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯ розм., МОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯ діал., ЮРТУВА́ТИСЯ діал., БУ́РИТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  3. каламутитися — КАЛАМУ́ТИТИСЯ, иться, недок. 1. Ставати мутним, нечистим, утрачати прозорість. Вода при березі починала каламутитись і жовкнути (Коцюб., І, 1955, 391); Помітно, як насувається вечір. Каламутиться небо, дужчає вітер, зривається завірюха (Гончар, Партиз.  Словник української мови в 11 томах
  4. каламутитися — Каламутитися, -мучуся, -тишся гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.  Словник української мови Грінченка