Орфографічний словник української мови

калачики

кала́чики

множинний іменник

рослина

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. калачики — -ів, мн. 1》 Багаторічна рослина родини мальвових із рожевими або червоними квітками. 2》 Хатні квіти; герань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. калачики — ПЕЛАРГО́НІЯ (декоративна напівкущова рослина з пухнастими квітами); ГЕРА́НЬ, КАЛА́ЧИКИ мн. (народні назви цієї рослини). Пташня обсіла вазони пеларгонії на вікнах (Ірина Вільде); На вікнах стояли вазони герані (І. Нечуй-Левицький); У багатьох вікнах цвітуть калачики (А. Шиян).  Словник синонімів української мови
  3. калачики — КАЛА́ЧИКИ, ів, мн. 1. Багаторічна рослина родини мальвових із рожевими або червоними квітками. Воли,.. де не вздрять калачики або ромен і усякий бур’янець, то там і пасуться… (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах