Значення в інших словниках
-
кантилена —
-и, ж. 1》 Співуча мелодія; наспівність, мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання. 2》 У середні віки в західноєвропейських країнах – невелика ліро-епічна пісня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кантилена —
(іт. cantilena — спів, розспівування) — 1. Здатність вокаліста до злитого звукоутворення та фонації на широкому диханні, найважливіший компонент співацької майстерності.
Словник-довідник музичних термінів
-
кантилена —
• кантилена (італ. cantilena, від лат. cantilena — спів, наспів) - у романському середньовіч. фольклорі коротка ліро-епічна пісня, що виконувалася в муз. супроводі. Дружинні К. — можливе джерело "Пісні про Роланда". Збереглися К. переважно в лат. літ. обробці. М. М. Сулима.
Українська літературна енциклопедія
-
кантилена —
кантиле́на (від лат. cantilena – спів) 1. Старовинна французька лірико-епічна народна пісня. 2. Плавна наспівна мелодія.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кантилена —
Кантиле́на, -ни, -ні; -ле́ни, -ле́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кантилена —
КАНТИЛЕ́НА, и, ж. 1. Співуча мелодія; наспівність, мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання. Тут [в українському музичному фольклорі] і своєрідні інтонації, і скоромовка жартівливої побутової пісні...
Словник української мови в 11 томах