капелан —
-а, ч. 1》 Католицький священик, що править службу в каплиці для вузького кола віруючих. 2》 У деяких країнах – католицький військовий священик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
капелан —
Священик, жрець, духівник при війську
Словник застарілих та маловживаних слів
капелан —
капела́н (від лат. capellanus – священик) 1. В католицькій і англіканській церквах – священик при каплиці (капелі) чи домашній церкві, а також помічник парафіяльного священика. 2. В деяких країнах – католицький військовий священик.
Словник іншомовних слів Мельничука
капелан —
Священик, що здійснює релігійні служби для групи вірних, відокремлених з огляду на професію або громадський обов'язок (військовий к., к. служби охорони здоров'я), життєвий і правовий статус або організаційну приналежність (к.
Універсальний словник-енциклопедія
капелан —
КАПЕЛА́Н, а, ч. Католицький священик, що править службу в каплиці для вузького кола віруючих. Духовенство тодішнє мусимо розділити на сільське і міське, або властиво на парохів та капеланів і василіанів (Фр.
Словник української мови в 11 томах