капелан

капела́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капелан — -а, ч. 1》 Католицький священик, що править службу в каплиці для вузького кола віруючих. 2》 У деяких країнах – католицький військовий священик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. капелан — Священик, жрець, духівник при війську Словник застарілих та маловживаних слів
  3. капелан — капела́н (від лат. capellanus – священик) 1. В католицькій і англіканській церквах – священик при каплиці (капелі) чи домашній церкві, а також помічник парафіяльного священика. 2. В деяких країнах – католицький військовий священик. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. капелан — Священик, що здійснює релігійні служби для групи вірних, відокремлених з огляду на професію або громадський обов'язок (військовий к., к. служби охорони здоров'я), життєвий і правовий статус або організаційну приналежність (к. Універсальний словник-енциклопедія
  5. капелан — КАПЕЛА́Н, а, ч. Католицький священик, що править службу в каплиці для вузького кола віруючих. Духовенство тодішнє мусимо розділити на сільське і міське, або властиво на парохів та капеланів і василіанів (Фр. Словник української мови в 11 томах