капела
капе́ла
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капела — -и, ж. 1》 Католицька чи англіканська каплиця, в якій розміщувався церковний хор. || Місце у католицькій церкві, де розміщувалися співаки. || Боковий вівтар. || Домашня церква (в замках, палацах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- капела — (іт. cappella — каплиця, молільня) 1. Місце в католицькій церкві, де розміщувались співаки. 2. Церковний хор, що за правилами співав без супроводу, звідки й виник термін 'a cappella', щоозначає — спів у стилі капели, тобто без інструментального супроводу. Словник-довідник музичних термінів
- капела — капе́ла (лат. capella, італ. cappella, букв. – каплиця) 1. Хор півчих; мішаний ансамбль, що об’єднує співаків та інструменталістів; хор взагалі; іноді колектив виконавців-інструменталістів (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
- Капела — Найяскравіша зірка у сузір'ї Візничого. Універсальний словник-енциклопедія
- капела — ХОР (співочий колектив — виконавець вокальної музики з інструментальним супроводом або без нього), КАПЕ́ЛА, ГУРТ, КАПЕ́ЛІЯ заст.; ПІ́ВЧА (церковний). Народний хор; Академічний хор; Капела бандуристів. Словник синонімів української мови
- капела — КАПЕ́ЛА, и, ж. Хор співаків, а також змішаний ансамбль із співаків та музикантів. Була [в поміщика] з своїх дворових ціла капела, що славилась на всю губернію (Мирний, IV, 1955, 335); Селянську пісню дзвінкотонну Капела Кошиця співа (Еллан, І, 1958... Словник української мови в 11 томах
- капела — (італ. < лат. — вміщати) 1. Маленький католицький храм типу каплиці, іноді подібно православному приділу знаходився всередині собору або прибудовувався до нього. Призначався для приватного вівтаря або збереження реліквій, інколи служив усипальнею. Архітектура і монументальне мистецтво