Орфографічний словник української мови

капище

ка́пище

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. капище — Поганський храм <�божниця, святилище>.  Словник синонімів Караванського
  2. капище — -а, с. Поганський храм у східних і прибалтійських слов'ян дохристиянського часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капище — Місце, на якому приносилися жертви поганським богам; поганський (язичницький) храм, зображення, статуя, ідол  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. капище — Культова споруда у сх. та прибалтійських слов'ян до прийняття християнства; переважно двоскатний оздоблений дашок на стовпах, споруджений над ідолами.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. капище — КА́ПИЩЕ, а, с. Поганський храм у східних і прибалтійських слов’ян дохристиянського часу. [Годвінсон:] В гостину не прийшли б ми в сюю хату, але повинність вища може змусить і в капище зайти (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. капище — Стародавнє слов'янське святилище зі статуями божеств і жертовниками у поганські часи. У східних слов'ян в його центрі встановлювалася дерев'яна статуя бога грому й блискавок Перуна.  Архітектура і монументальне мистецтво
  7. капище — Капище, -ща с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами. К. Псалт. 182.  Словник української мови Грінченка