Орфографічний словник української мови

карбоген

карбоге́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. карбоген — -у, ч. Суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують за розладів дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбоген — КАРБОГЕ́Н, у, ч., хім. Суміш вуглекислого газу та кисню, яку застосовують як засіб для посилення легеневої вентиляції в разі отруєння або шокового стану. Для корекції кисневого балансу хворому можна рекомендувати вдихання карбогену (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. карбоген — карбоге́н [від карбо... і лат. (oxy) gen (ium) – кисень] суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують при розладах дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука