карбоген

карбоге́н

[від карбо... і лат. (oxy) gen (ium) – кисень]

суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують при розладах дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених тощо.

Значення в інших словниках

1. карбоген — карбоге́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. карбоген — -у, ч. Суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують за розладів дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карбоген — КАРБОГЕ́Н, у, ч., хім. Суміш вуглекислого газу та кисню, яку застосовують як засіб для посилення легеневої вентиляції в разі отруєння або шокового стану. Для корекції кисневого балансу хворому можна рекомендувати вдихання карбогену (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах