карбоген

карбоге́н

[від карбо... і лат. (oxy) gen (ium) – кисень]

суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують при розладах дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбоген — карбоге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбоген — -у, ч. Суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують за розладів дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карбоген — КАРБОГЕ́Н, у, ч., хім. Суміш вуглекислого газу та кисню, яку застосовують як засіб для посилення легеневої вентиляції в разі отруєння або шокового стану. Для корекції кисневого балансу хворому можна рекомендувати вдихання карбогену (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах