карбоген
КАРБОГЕ́Н, у, ч., хім.
Суміш вуглекислого газу та кисню, яку застосовують як засіб для посилення легеневої вентиляції в разі отруєння або шокового стану.
Для корекції кисневого балансу хворому можна рекомендувати вдихання карбогену (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбоген — карбоге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карбоген — -у, ч. Суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують за розладів дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карбоген — карбоге́н [від карбо... і лат. (oxy) gen (ium) – кисень] суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують при розладах дихання внаслідок отруєння, при асфіксії новонароджених тощо. Словник іншомовних слів Мельничука