Орфографічний словник української мови

карбідка

карбі́дка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. карбідка — -и, ж., розм. Те саме, що Карбідова лампа (див. карбідовий).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбідка — КАРБІ́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що Карбі́дна ла́мпа ( див. карбі́дний). Десь у дальньому куточку тьмяно.., ніби неживим вогнем, поблискувала карбідка (Ткач, Плем’я.., 1961, 109); Вгорі, на стежці, ..миготіли запалені карбідки шахтарів (Гур., Наша молодість, 1949, 45).  Словник української мови в 11 томах