карбідка

КАРБІ́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що Карбі́дна ла́мпа ( див. карбі́дний).

Десь у дальньому куточку тьмяно.., ніби неживим вогнем, поблискувала карбідка (Ткач, Плем’я.., 1961, 109);

Вгорі, на стежці, ..миготіли запалені карбідки шахтарів (Гур., Наша молодість, 1949, 45).

Значення в інших словниках

1. карбідка — карбі́дка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. карбідка — -и, ж., розм. Те саме, що Карбідова лампа (див. карбідовий).  Великий тлумачний словник сучасної мови