Значення в інших словниках
-
картуш —
-а, ч., спец. Ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з загорнутими краями, на якій роблять написи, емблеми тощо. Картуш над дверима будинку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
картуш —
КАРТУ́Ш, а, ч., спец. Ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з гербом, написом, емблемою і т. ін. Картушами звичайно прикрашали парадні входи в палацах (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
картуш —
карту́ш (франц. cartouche, від італ. cartoccio, букв. – згорток) скульптурна (ліпна) або графічна прикраса у вигляді декоративно обрамленого щита чи напіврозгорнутого сувою, на яких вміщують написи, герби, емблеми тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
картуш —
Декоративне обрамлення гербового щита, таблиці з написом, барельєфа, картини; також орнамент у вигляді декоративного щита.
Універсальний словник-енциклопедія
-
картуш —
КАРТУ́Ш, а, ч., спец. Ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з загорнутими краями, на якій роблять написи, емблеми тощо. Картуш над дверима будинку; Картуш у книжці.
Словник української мови в 11 томах
-
картуш —
рос. картуш графічна прикраса, найчастіше у вигляді щита, панно, планшета, на яких уміщують рекламний текст, декоративні елементи, емблеми, герби тощо.
Eкономічна енциклопедія
-
картуш —
(фр. < італ. — згорток) 1. Прикраса у вигляді розгорнутого сувою з надрізаними краями чи декоративного вінка, збагачена написами, гербами, емблемами в орнаментальному оточенні.
Архітектура і монументальне мистецтво