картуш
КАРТУ́Ш, а, ч., спец.
Ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з гербом, написом, емблемою і т. ін.
Картушами звичайно прикрашали парадні входи в палацах (з наук. літ.);
Справжнім сувенірним картушем вважають кулон овальної форми або дорогоцінну підвіску з ім'ям власника (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)