картярка

картя́рка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. картярка — КАРТЯ́РКА, и, ж. Жін. до картя́р. Чує він, що є у царя дочка – велика картярка. Подумав собі: “Піду до неї бавитись у карти” (з казки); Пристрасна картярка, вона вже не могла грати сама і лише просиджувала далеко за північ біля гравців...  Словник української мови у 20 томах
2. картярка — КАРТЯ́РКА, и, ж. Жін. до картя́р. Чує він, що є у царя дочка — велика картярка. Подумав собі: «Піду до неї бавитись у карти» (Калин, Закарп. казки, 1955, 157).  Словник української мови в 11 томах