касувати —
КАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Те саме, що скасо́вувати. В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі (Леся Українка); Як батьки, як діди, так і ми будемо робити, не ми ті закони писали...
Словник української мови у 20 томах
касувати —
касува́ти (від лат. casso – розстроюю, руйную) відміняти щось (напр., рішення суду).
Словник іншомовних слів Мельничука
касувати —
ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
касувати —
КАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Анулювати, відміняти що-небудь. В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
касувати —
Касува́ти, -сую, -єш гл. Отмѣнять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде, як кажу? Камен. у.
Словник української мови Грінченка