качати —
-аю, -аєш, недок., перех. 1》 Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). || Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. 2》 розм. Те саме, що котити 1). || Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. 3》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
качати —
КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну і т. ін.). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл.
Словник української мови у 20 томах
качати —
качати: ◊ кача́ти яйця по зеле́ному бамбе́тлі → бамбетель
Лексикон львівський: поважно і на жарт
качати —
Аю, -аєш, недок., комп. Переписувати інформацію. А звідки ти качаєш ці всі пісні??? (Інтернет).
Словник сучасного українського сленгу
качати —
КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю.
Словник синонімів української мови
качати —
КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Гр.
Словник української мови в 11 томах
качати —
Кача́ти, -ча́ю, -єш гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка