Орфографічний словник української мови

каштанчик

кашта́нчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. каштанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до каштан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каштанчик — КАШТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кашта́н. Спасибі тобі, каштанчику, що ти так широко розкинув свій зелений зонт (В. Речмедін); Максим Тадейович нахиляється, щоб підняти з землі жовто-коричневий каштанчик...  Словник української мови у 20 томах
  3. каштанчик — КАШТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кашта́н. Спасибі тобі, каштанчику, що ти так широко розкинув свій зелений зонт (Речм., Твій побратим, 1962, 59); *У порівн. Наперед висовується неповороткий Євдоким Юренко.  Словник української мови в 11 томах
  4. каштанчик — Каштанчик, -ка м. раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.  Словник української мови Грінченка