кераміка —
-и, ж. 1》 Гончарне виробництво, мистецтво. 2》 збірн. Вироби з глини. 3》 спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби. Вироби з кераміки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кераміка —
Гончарство
Словник чужослів Павло Штепа
кераміка —
КЕРА́МІКА, и, ж. 1. збірн. Матеріали, що їх одержують внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів і їхніх сполук. Двигун виходив з ладу. Тому довелось створити нову жаростійку речовину, особливу пористу кераміку.
Словник української мови у 20 томах
кераміка —
кера́міка (від грец. κεραμική – гончарство) 1. Виготовлення гончарних виробів з природних глин; гончарне мистецтво. 2. Вироби й матеріали, що їх одержують спіканням глиняної сировини, а також різних мінеральних сумішей. Основними технологічними видами К. є теракота, майоліка, фаянс, фарфор.
Словник іншомовних слів Мельничука
кераміка —
Вироби з опаленої керамічної маси (подрібнена неорганічна, найчастіше природна сировина — глина, каолін, польовий шпат, кварц); тверда, хіміч. стійка і вогнетривка, діелектрик; різновиди к.: порцеляна, фаянс, кам'яна маса, теракота, майоліка.
Універсальний словник-енциклопедія
кераміка —
Кера́міка, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кераміка —
КЕРА́МІКА, и, ж. 1. Гончарне виробництво, мистецтво. Складовою частиною народного промислу на Прикарпатті, що винятково яскраво відбила розвиток самобутнього мистецтва мас, є гуцульська кераміка (Гуцульська кераміка, 1956, 8)...
Словник української мови в 11 томах
кераміка —
(грец. — глина) Загальна назва всіх виробів, що виконані з обпаленої глини та з добавками (бісквіт, майоліка, теракота, фарфор, шамот тощо).
Архітектура і монументальне мистецтво