кидком —
присл. Швидко кидаючись або швидко кидаючи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кидком —
КИДКО́М, присл. Швидко кидаючись або швидко кидаючи. Єдиний рятунок для них [оточених] в цю мить – кинутись кидком саме вперед (О. Гончар); Не нападав, а підходив. Чому ж підходив? А як саме підходив? Крадькома чи кидком? (В.
Словник української мови у 20 томах
кидком —
КИДКО́М (швидко кидаючи чи кидаючись); КИДЬКОМА́, ШВИРГОМА́ розм., НАВКИ́ДЬ (НАВКИДЯ́) діал. (кидаючи, ударяючи з силою). Єдиний рятунок для них в цю мить — кинутись кидком саме вперед (О.
Словник синонімів української мови
кидком —
КИДКО́М, присл. Швидко кидаючись або швидко кидаючи. Єдиний рятунок для них [оточених] в цю мить — кинутись кидком саме вперед (Гончар, Новели, 1954, 17).
Словник української мови в 11 томах