Орфографічний словник української мови

кипучість

кипу́чість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кипучість — -чості, ж. Абстр. ім. до кипучий 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кипучість — КИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. кипу́чий. В ньому [вині] кипучість Іпокрени; Його прозорий струм шалений (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  3. кипучість — КИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до кипу́чий 2, 3. Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості (Гончар, Тронка, 1963, 170).  Словник української мови в 11 томах