Значення в інших словниках
-
китиця —
Сніп соломи для покрівлі [II] — сніп соломи для укривання даху [IV] — снопок соломи для покрівлі [V] — снопок соломи, вживаний при покрівлі стріх [I] — китиці: сніпки соломи для покрівлі [VI]
Словник з творів Івана Франка
-
китиця —
(ниток) жмуток; (прикраса) султан; (ягід) ГРОНО; (квітів) суцвіття, Г. букет.
Словник синонімів Караванського
-
китиця —
див. багато; гроно
Словник синонімів Вусика
-
китиця —
-і, ж. 1》 Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь. || Тасьма з такою прикрасою біля руків'я шаблі, шпаги тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
китиця —
КИ́ТИЦЯ, і, ж. 1. Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь. Пишно вив'язала Ганна голову .. червоною великою хусткою з білими та зеленими китицями (І. Нечуй-Левицький); Сорочка в мене крамна, ..
Словник української мови у 20 томах
-
китиця —
див. суцвіття
Універсальний словник-енциклопедія
-
китиця —
ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К.
Словник синонімів української мови
-
китиця —
Ки́тиця, -ці, -цею; -тиці, -тиць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
китиця —
КИ́ТИЦЯ, і, ж. 1. Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв’язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь. Пишно вив’язала Ганна голову.. червоною великою хусткою з білими та зеленими китицями (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
китиця —
1. Те саме, що і рушник. 2. Різьблений кінець причелини або рушника, що широко застосовувався у дерев'яних спорудах.
Архітектура і монументальне мистецтво