китиця
ки́тиця
-і, ж.
1》 Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь.
|| Тасьма з такою прикрасою біля руків'я шаблі, шпаги тощо.
|| Прикраса у вигляді стоячого жмутка пір'я чи кінського волосся на головних уборах, зазвичай військових, а також подібна прикраса на головах коней; султан.
|| Жмуток волосся на кінці хвоста корови, лева та ін.
2》 Невеликий сніп соломи, зв'язаний з того кінця, де колоски; використовується для вкривання даху.
3》 Скупчення квіток на одній гілці, на одному стеблі; суцвіття.
|| Гроно.
4》 діал. Букет.
Великий тлумачний словник сучасної української мови