кладочка

кла́дочка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири кла́дочки

Значення в інших словниках

1. кладочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кладка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кладочка — КЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кла́дка¹. Не піду я на кладочку, Бо кладочка гнеться... (з народної пісні); Дарка стоїть на вузесенькій кладочці над цією розбурханою рікою непевна, перелякана, обманена і думає, думає...  Словник української мови у 20 томах
3. кладочка — КЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кла́дка 1. Не піду я на кладочку, Бо кладочка гнеться… (Укр.. лір. пісні, 1958, 197); Марійка невеличка все стоїть на бережку: страшно йти на той бік річки через кладочку хитку (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 70).  Словник української мови в 11 томах
4. кладочка — Кла́дочка, -ки ж. ум. отъ кладка.  Словник української мови Грінченка