кладільник

кладі́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. кладільник — КЛАДІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кладі́й. – Тільки й чую од мого управителя: Грицько не прийшов на панщину на возовицю, возильників нема, кладільник Петро зник з Махнівки (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
2. кладільник — Кладі́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. кладільник — КЛАДІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кладі́й.  Словник української мови в 11 томах