Словник української мови у 20 томах

кладільник

КЛАДІ́ЛЬНИК, а, ч.

Те саме, що кладі́й.

– Тільки й чую од мого управителя: Грицько не прийшов на панщину на возовицю, возильників нема, кладільник Петро зник з Махнівки (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кладільник — кладі́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кладільник — Кладі́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. кладільник — КЛАДІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кладі́й.  Словник української мови в 11 томах