Орфографічний словник української мови

клевеїт

клевеї́т

іменник чоловічого роду

мінерал

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клевеїт — Клевеит — cleveite — Cleveit — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, різновид уранініту, багатий на рідкісноземельні елементи (до 6%) та ітрій (до 10%). Руда урану й радію. Від прізвища шведського хіміка. П. Клеве.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. клевеїт — -у, ч. Різновид уранініту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клевеїт — КЛЕВЕЇ́Т, у, ч., геол. Мінерал, різновид уранініту, що містить рідкісноземельні елементи; руда урану й радію. Уперше гелій був виділений на Землі в 1895 році Вільямом Рамзаєм із радіоактивного мінералу клевеїту (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. клевеїт — Мінерал класу окисів і гідроокисів, різновид уранініту, багатий на рідкісноземельні елементи. Руда урану й радію. Від прізвища шведського хіміка П. Клеве.  Словник іншомовних слів Мельничука