клеврет —
КЛЕВРЕ́Т, а, ч., книжн. Прибічник певної особи, який прагне будь-яким способом догодити покровителеві. Вже все знають, уже роздзвонили папські клеврети повсюди про найбільші таємниці її нещасливого шлюбного життя (П.
Словник української мови у 20 томах