клеврет

КЛЕВРЕ́Т, а, ч., книжн.

Прибічник певної особи, який прагне будь-яким способом догодити покровителеві.

Вже все знають, уже роздзвонили папські клеврети повсюди про найбільші таємниці її нещасливого шлюбного життя (П. Загребельний);

Відданість твоїх клевретів стигне, Й трудитися щодня між небезпек Трудніш усе стає і небезпечніш (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Значення в інших словниках

1. клеврет — Клевре́т: — прислужник [49;51;52] — прислужник, слуга, раб [XI] — товариш, побратим, співбрат [47] Клевре́ти: — прислужники [1]  Словник з творів Івана Франка
2. клеврет — клевре́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. клеврет — -а, ч. Відданий прибічник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клеврет — Однодумець, кагебіст, енкаведист, чекіст, прибічник, сіпака, посіпака, малорос, москолюб, див. капітулянт, опричник, преторіянець, приверженець, реалітетник  Словник чужослів Павло Штепа