клеврет
КЛЕВРЕ́Т, а, ч., книжн.
Прибічник певної особи, який прагне будь-яким способом догодити покровителеві.
Вже все знають, уже роздзвонили папські клеврети повсюди про найбільші таємниці її нещасливого шлюбного життя (П. Загребельний);
Відданість твоїх клевретів стигне, Й трудитися щодня між небезпек Трудніш усе стає і небезпечніш (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеврет — Клевре́т: — прислужник [49;51;52] — прислужник, слуга, раб [XI] — товариш, побратим, співбрат [47] Клевре́ти: — прислужники [1] Словник з творів Івана Франка
- клеврет — клевре́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клеврет — -а, ч. Відданий прибічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клеврет — Однодумець, кагебіст, енкаведист, чекіст, прибічник, сіпака, посіпака, малорос, москолюб, див. капітулянт, опричник, преторіянець, приверженець, реалітетник Словник чужослів Павло Штепа