клезмер

КЛЕ́ЗМЕР, а, ч.

1. Традиційна нелітургійна музика східнослов'янських євреїв, а також особливий стиль її виконання.

У музиці ансамблю чітко прослуховуються мотиви клезмера й балканської етномузики (із журн.);

Аранжування в стилі клезмера має багато прихильників (із журн.).

2. Музикант, який виконує таку музику.

Клезмерами вперше почали називати у XIV–XV ст. музикантів у єврейських громадах Німеччини й сусідніх країн (з наук.-попул. літ.);

Єдиним вихідним для клезмерів був шабат (із журн.).