Орфографічний словник української мови

клесачка

клеса́чка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клесачка — -и, ж. Шевське знаряддя для розгладжування швів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клесачка — КЛЕСА́ЧКА, и, ж. Шевське знаряддя для розгладжування швів. Якби в шевця не клесачка, швець пропав би, як собачка (Сл. Б. Грінченка); Паллант і сам був зла брехачка, Язик його тож не клесачка, В брехні Енею не вступив (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. клесачка — Шевський інструмент для розгладжування швів  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. клесачка — КЛЕСА́ЧКА, и, ж. Шевське знаряддя для розгладжування швів. Якби в шевця не клесачка, швець пропав би, як собачка (Сл. Гр.); Паллант і сам був зла брехачка, Язик його тож не клесачка, В брехні Енею не вступив (Котл., І, 1952, 250).  Словник української мови в 11 томах
  5. клесачка — Клесачка, -ки́ ж. Сапожный инструментъ для разглаживанія швовъ. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка