Орфографічний словник української мови

клерувати

клерува́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клерувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. Робити світлим, прозорим; очищати, рафінувати (про олію, цукор і т. ін.). Клерувати олію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клерувати — КЛЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. Робити світлим, прозорим; очищати, рафінувати (про олію, цукор і т. ін.). Небажано використовувати для приготування бульйону заморожене м'ясо, оскільки він буде каламутним і його доведеться клерувати (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. клерувати — ОЧИЩА́ТИ (від домішок, чогось стороннього, зайвого), ОЧИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕЧИЩА́ТИ (перев. про зерно); ВІ́ЯТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОВІВА́ТИ (про зерно — на вітрі або віялкою); ПРОМИВА́ТИ (водою, рідиною); РАФІНУВА́ТИ спец. (про жири, метали); КЛЕРУВА́ТИ спец.  Словник синонімів української мови
  4. клерувати — КЛЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Робити світлим, прозорим; очищати, рафінувати (про олію, цукор і т. ін.). Клерувати олію.  Словник української мови в 11 томах