клерувати
КЛЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец.
Робити світлим, прозорим; очищати, рафінувати (про олію, цукор і т. ін.).
Небажано використовувати для приготування бульйону заморожене м'ясо, оскільки він буде каламутним і його доведеться клерувати (з навч. літ.);
Олію можна клерувати, але так ми забираємо частину її смаку (із журн.);
Щоб скуштувати швидше свого вина, яке ще мутне, його треба клерувати (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)