клерування
КЛЕРУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. клерува́ти.
Проаналізовано роздільне клерування цукрів проміжної та останньої кристалізацій (з наук. літ.);
У дубильно-жирувальному цеху підготовлену шкіру обробляють сполуками хрому, проводять повторне дублення, фарбування, клерування жирів із подальшим відмиванням та просушуванням (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)