Орфографічний словник української мови

клонування

клонува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клонування — -я, с. 1》 Процес утворення клону. 2》 Відтворення складного організму в лабораторних умовах на основі клону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клонування — КЛОНУВА́ННЯ, я, с., біол. 1. Дія за знач. клонува́ти 1. Невеликі гени, що складаються не більш як із декількох сот нуклеотидів, можна синтезувати. Більші одержують клонуванням, тобто “знімають копії” з уже існуючих природних (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах