клонування

клонува́ння

-я, с.

1》 Процес утворення клону.

2》 Відтворення складного організму в лабораторних умовах на основі клону.

Значення в інших словниках

1. клонування — клонува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. клонування — КЛОНУВА́ННЯ, я, с., біол. 1. Дія за знач. клонува́ти 1. Невеликі гени, що складаються не більш як із декількох сот нуклеотидів, можна синтезувати. Більші одержують клонуванням, тобто “знімають копії” з уже існуючих природних (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах