Орфографічний словник української мови

клюз

клюз

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клюз — -а, ч., мор. Наскрізний отвір у борту пароплава для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клюз — КЛЮЗ, а, ч., мор. Наскрізний отвір у борту судна для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін. Схопившись за товстий ланцюг, червонофлотець з дивовижною спритністю в одну мить дістався до клюза (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. клюз — (голл. kluis) отвір у борту судна для пропускання ланцюга або каната (троса).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. клюз — КЛЮЗ, а, ч., мор. Наскрізний отвір у борту пароплава для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін. Схопившись за товстий ланцюг, червонофлотець з дивовижною спритністю в одну мить дістався до клюза.. і опинився на палубі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 121).  Словник української мови в 11 томах