клюз
КЛЮЗ, а, ч., мор.
Наскрізний отвір у борту судна для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін.
Схопившись за товстий ланцюг, червонофлотець з дивовижною спритністю в одну мить дістався до клюза (Д. Ткач);
Знову перед тобою грає сонцем iржава сталева стiна, який-небудь камбуз, або клюз, або вiдсiк (О. Гончар);
В супроводі боцмана Грей оглянув корабель, звелів підтягнути ванти, послабити штуртрос, почистити клюзи (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна).
Словник української мови (СУМ-20)