1. Словник української мови у 20 томах

клюз

КЛЮЗ, а, ч., мор.

Наскрізний отвір у борту судна для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін.

Схопившись за товстий ланцюг, червонофлотець з дивовижною спритністю в одну мить дістався до клюза (Д. Ткач);

Знову перед тобою грає сонцем iржава сталева стiна, який-небудь камбуз, або клюз, або вiдсiк (О. Гончар);

В супроводі боцмана Грей оглянув корабель, звелів підтягнути ванти, послабити штуртрос, почистити клюзи (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клюз — клюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клюз — -а, ч., мор. Наскрізний отвір у борту пароплава для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клюз — (голл. kluis) отвір у борту судна для пропускання ланцюга або каната (троса). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. клюз — КЛЮЗ, а, ч., мор. Наскрізний отвір у борту пароплава для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін. Схопившись за товстий ланцюг, червонофлотець з дивовижною спритністю в одну мить дістався до клюза.. і опинився на палубі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 121). Словник української мови в 11 томах