клірик —
-а, ч. У християнській церкві – служитель релігійного культу, білого і чорного духовенства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клірик —
КЛІ́РИК, а, ч., рел.-церк. Член кліру; церковнослужитель. Були в нас свої чини хиротесій (поставлення на церковний ступінь), наприклад, обряд постриження в клірики (І.
Словник української мови у 20 томах