клірик
клі́рик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клірик — -а, ч. У християнській церкві – служитель релігійного культу, білого і чорного духовенства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клірик — КЛІ́РИК, а, ч., рел.-церк. Член кліру; церковнослужитель. Були в нас свої чини хиротесій (поставлення на церковний ступінь), наприклад, обряд постриження в клірики (І. Словник української мови у 20 томах